Для финансистов

Вчора моя френдесса ayamarch виклала дуже цікавий ролик про новий вид пап – Папа Виховує. До речі, у мене хтось питав посилання на блог японців, пішушіх російською. Ось будь ласка:)

Зараз все більше і більше японських тат беруть активну участь у вихованні дітей.

Весь ролик на японському, але я пропоную подивитися перші 2 хвилини. Там навіть без перекладу відеоряд дуже цікавий. Розповідають про те, що зараз дуже добре серед молодих татусів продаються сумки з чоловічим дизайном, в яких зручно носити пляшечки, соски, передбачений легкий доступ до серветкам і т.д.

Також добре продаються дитячі коляски з мінімалістичним чоловічим дизайном. На 1:30 показують забавну триколісну дитячу коляску червоного кольору, що нагадує гоночну машину:)

Потім йде сюжет про японську пару, де тато повертається з роботи і допомагає міняти підгузки і купає дитину. І тато каже про те, що по-початку було складно, але потім він звик і спілкування з дочкою доставляє йому масу задоволення. Цікаво, як наші російські папи поставилися б до такого ролика:)

Потім розповідають про сайти, де розміщена інформація про те, де з дитиною можна погуляти в місті, всякі цікаві парки і т.д.

Показують журнали з явною пропагандою того, як добре бути дбайливим татом:) У той же час говорять про те, що багато японців стикаються з проблемами на роботі: неможливість взяти відпустку по догляду за дитиною, наприклад. І висловлюються думки, що потрібно вирішувати це питання на державному рівні, щоб про дитину міг піклуватися той батько, який більше цього хоче.

У деяких компаніях працівників спеціально виганяють додому відразу після закінчення робочого дня, щоб вони могли раніше повернутися додому і допомогти дружині з дітьми. Це повинно допомогти стимулювати народжуваність, оскільки цілодобово працюючий чоловік при грудному дитину на руках мало якусь жінку радує.

Хоча, по правді кажучи, таких компаній, які думають про особисте життя своїх працівників, одиниці. У моїй останньої японської компанії був такий тато з трьома дітьми один менше іншого. І діти хворіли постійно. А в дружини ще післяродова депресія. Загалом він часто відпрошувався на півдня, на день, і нічого такого в цьому не було. Але у нас взагалі була маленька компанія з гнучкими відносинами в колективі.

Також для стимулювання народжуваності на державному рівні проводяться наступні заходи:
– З весни чи цього, чи то минулого року (японські френди з дітьми мене поправлять) стали виплачувати щомісячні дитячі у розмірі 12 000 ієн (близько 4000 рублів) на дитину.
– Розвивають програму зі збільшення дитячих садків, куди мама може віддати дитину з 3х місяців, щоб вийти на роботу. Зараз багато хто сумнівається в доцільності пологів, тому що не впевнені, що можуть собі фінансово дозволити піти надовго в декретну відпустку.

Мені за останнім Пунку згадується реклама у Владивостоці, коли хтось із кандидатів у мери обіцяв побудувати 50 нових дитячих садків, якщо його виберуть. Начебто обрали. Де дитячі садки, не зрозуміло.

У 2009 році Російська Марш в Москві проходив в несподіваному місці – у Любліно. Пов’язано це було з тим, що саме там в той момент розігрувалися гарячі міжнаціональні баталії. Китайські і в’єтнамські оптовики (тисячі їх!) З закритого Черкізовського ринку перемістилися в торговий центр “Москва” – і в результаті життя мешканців тихого спального району сильно змінилася на гірше. Багатокілометрові пробки, галасливі і смердючі допотопні автобуси, які приїжджають за товаром, натовпи з візками в метро, ​​бруд, кримінал, нові й неприємні сусіди – словом, всі принади життя поряд з величезним оптовим ринком, на яку жителі Любліно зовсім не розраховували.
Справою “Люблізона” зайнялося ДПНІ: пройшло кілька масових заходів, їздили туди представники чи не всіх парламентських партій, було багато шуму … потім все якось розсмокталося. І ось, два роки по тому ми дізнаємося, що в ТЦ “Москва” і навколо нього все залишилося практично, як було.
Мало того: в районі будуються все нові гігантські торгові центри, і транспортна ситуація стає все гірше.

Але місцеві жителі не залишили надію і готові боротися з “Люблізоном” у себе під вікнами до переможного кінця. У надії, що нам вдасться довести до кінця те, що не вдалося ДПНІ, вони звернулися до нас.
Наприкінці тижня – чекайте ексклюзивний репортаж, підготовлений родом: Люблізон в минулому і сьогоденні.

(Посилання на ролик: http://www.youtube.com/watch?feature=pl ayer_embedded & v = VPgfKeOrBv0)

Цей ролик ми записали в четвер.
А сьогодні керівникові Російського Громадського Руху, відомому письменнику, публіцисту, громадському діячу Костянтину Крилову пред’явлено звинувачення: стаття 282 КК РФ, частина 1, “розпалювання”.
Формулювання звинувачення така: “… виголосив промову, в якій … висловив мовними засобами негативні відомості про дії представників окремих рас, націй, народностей (” кавказців “) відносно іншої групи осіб (” русские “)”.
Максимальне покарання за “негативні відомості” – позбавлення волі на строк до двох років.

Чим можна допомогти Костянтину?

По-перше, грошима. Зараз йому потрібна допомога юристів – фахівців з 282-ю статтею і захисту від неї, а також незалежні лінгвістичні експертизи його промови. І те, й інше коштує дорого.
Починаючи із завтрашнього дня (15 листопада) і до закінчення цієї історії, всі кошти, що надходять на рахунки РОДовскіе, крім спеціально обумовлених, будуть за замовчуванням спрямовуватися на юридичну і експертну допомогу Костянтину Крилову в його кримінальній справі.
Якщо ви хочете пожертвувати на щось інше – будь ласка, пишіть про це в примітці до пожертвування або повідомляйте як-небудь інакше (в коменти, в личку).
Нагадаю наші реквізити:

Яндекс-гаманець: 41001224599346.
Вебмані: R400593763696
Ківі-гаманець: 9031718356
Карта Ощадбанку: 67619600 0062397337
Рахунок в Альфа-Банку: 40817810204260026057 (реквізити на http://www.alfabank.ru)

По-друге, ви можете направити в Слідчий Комітет і в Прокуратуру звернення про те, що обурені звинуваченням проти Костянтина Крилова і просите звернути увагу на законність цих слідчих дій.
Звернення можна направляти по інтернету, через інтернет-приймальні цих установ: http://moscow.sledcom.ru/internet-recep tion, http://www.mosproc.ru/ipriem.html, або ж поштою рекомендованим листом, на адреси:

Головне слідче управління Слідчого комітету Російської Федерації по місту Москві: 119002, м. Москва, вул. Арбат, будинок 16 / 2, стр. 1. Керівник Яковенко Вадим Володимирович.
Прокуратура міста Москви: 115184, м. Москва, ул.Новокузнецкая, буд.27. Прокурор міста Москви Куденеев Сергій Васильович.

“Справжні” письмові звернення вимагають більше праці, ніж інтернетні, але досвід показує, що часто вони виявляються більш дієві.

По-третє, ви можете підписати відкритий лист на захист Костянтина Крилова. Ось воно:
http://www.rusplatforma.org/novosti/new s1593 /
Щоб підписатися, відправте повідомлення на адресу: rusplatforma@gmail.org.
Публікація відкритого листа планується в “Литературной газете”.

Нарешті, по-четверте, ви можете поширити цю інформацію: написати про переслідування Крилова у своєму блозі або в соцмережах, розповісти про це друзям і знайомим. А, якщо ви маєте відношення до ЗМІ, спробуйте “пробити” там публікацію про це абсурдному справі.

Спасибі вам усім за підтримку, друзі!

Прошу перепис і піару.

Новий сезон, літо, яскраві сукні, відпустки, і багато багато іншого. Літо повинне бути цікавим, і на початку цього літа Fineartshop вирішив спробувати новий для себе формат, а саме участь в блошиному ринку на Тишинці. Якось один дуже досвідчений колекціонер вінтажних прикрас сказав мені, що кращий спосіб набратися досвіду – це помацати, відчути, помацати мільйон прикрас, відчути прохолоду металу або тяжкість брошки. Я думаю такі виставки-ярмарку прекрасна можливість це здійснити.
Ну а з нашого боку ми обіцяємо сюрпризи. І в першу чергу це нова колекція прикрас. Це зібрання найкращих зразків як від відомих і вже з’являлися раніше в нашому магазині дизайнерів, так і від дизайнерів, які поки не з’являлися в Росії. Також у нашому магазині на численні прохання і за своїм бажанням непереборному ми відкриваємо відділ дизайнерського одягу. Це як вінтажний одяг від відомих будинків моди, так і ультрамодні абсолютно нові дизайнерські речі від іменитих майстрів. Ми обов’язково будемо знайомить вас з тими речами, які братимуть участь на виставці-ярмарку. Друзі, приходьте для того, щоб відпочити, помилуватися на красу, поритися у скарбах і просто познайомитися і поспілкуватися!

Виставка буде проходити з 3 по 6 червня, 2 червня відбудеться урочисте відкриття виставки. На відкриття вхід за запрошеннями. У всі інші дні вхід за квитками, які купуються в касі. Більше інформації на сайті http://bloxa.ru/ і в наступних постах у блозі Fineartshop.

На острові Сан-Крістобаль, поки мене не було в готелі, в комп’ютер забралися маленькі (в половину мурашки) білі павучки.

Дуже дивне відчуття, коли відкриваєш комп’ютер, а в тебе деякий час з-під чорної клавіатури розбігаються білі павуки. Ось вона, етноготіка.

Комп’ютер у зв’язку з павуковим навалою перестав включатися і подавати ознаки життя. Начебто вигнала всіх комах (хвилин десять виганяла), але мене не було в номері сім годин, тому я сильно заінтригована, не встигли вони відкласти яйця, обплести павутиною всі контакти і взагалі не влаштували вони там базу назавжди.

У зв’язку з цим тимчасово зникаю з щоденника. Дуже добре, що до Росії вже через тиждень – якби таке сталося на початку подорожі, мої враження сильно попсували б. Слава богу, весь музичний архів знаходиться на вінчестері в Кіто. На маці залишилися всі фотографії з Європи (дві тисячі в цілому і вже сто двадцять відібраних), вірші, чернетки пісень, чернетки нової музики, чернетки віршів, всі матеріали по університету за п’ять років і матеріали по курсовій і диплому, набрані за півроку. Тарама-пам-пам.

Завтра – в Кіто, кинути речі і бігом-бігом в Пуерто Лопес. До нас припливли горбаті кити, і неможливо виїхати з Еквадору, не подивившись на них.

Насправді, я вже бачила одного кита вчора, коли ми їздили на снорклінг до скелі Сплячого Лева, і сан-крістобальци в голос стверджують, що це величезний успіх, тому що зазвичай кити минуть Сан-Крістобаль. Вчора ж грала з морським котиком, вчора ж плавала з морською черепахою. А сьогодні вранці, коли їхали на Санта Крус, за бортом вистрибували дельфіни.

Для мене поняття “любов” і “щастя” по відчуттях почуття не зовсім рознящіеся між собою – тобто, зараз, після чудесного вечора, я відчуваю любов (хоча логічніше було б відчувати почуття щастя) – ні на кого не спрямовану, абсолютну, тепле спокійне задоволення всім навколо і всіма навколо. З таким відчуттям дуже здорово засипати, сни виходять рівні і красиві, і прокидаєшся з цікавістю до наступного новому прекрасному дню.

Щастя відрізняється тим, що схоже на сонячний літній вітер, воно виникає нізвідки і зникає в нікуди, але після нього завжди йде важкий відкат на наступний день, і я ставлюся до цього відчуття з деяким побоюванням, тому що потім буває дуже важко. Ейфорія захльостує все єство, але, йдучи, наче вискоблюють душу зсередини, і від цього на наступний день відчуваєш себе скинутої зміїної шкіркою, дуже боляче натикаєшся на всі виступаючі кути оточуючих речей і якийсь час страждаєш безмірно. Потім, звичайно, досить швидко виправляється, і так до наступного божевільного сонячного пориву, в який сяєш і все виходить легко і швидко, і весь світ тобі радий.

+
Три-чотири години на день зараз проходять на іспанською, і я знову на автоматі намагаюся вишукати в вивісках символи латінніци і прочитати замість “ресторан” що-небудь на кшталт “пектопах”, і з великою цікавістю озираюся на навколишній світ і готова почути іспанську мову на вулиці. Боже мій, Іспанія, Іспанія, Іспанія.

+
Зрозуміла, в яку пору року хочу потрапити до Італії. В жовтні. Гуляти в пальто і дивитися, як Рим скидає листя.

Доктору, який намагається лікувати укол-вітамінами мене, на дух не переносить уколів і гематом від них, відвідується.

Про доктор, убий мене отрутою,

Я буду мрією-паціенткой.

ПИЛЯНІ винесу зуба,

З посмішкою влізаючи на стінку.

 

Масаж, на жаль, без лазні,

Електрофорез і магніти.

Таблетки з дивним назвою,

Рентген, довоєнний, вбитий.

 

І п’яту, що висить з вантажем,

Яку дрилем Піля.

І стрижень з довжелезним титаном

Коліно що рік цілий тисне.

 

Аналіз кривавий їх пальця,

І навіть кошмарік з вени.

Знайшла разом за п’ятим

І виданий за одкровення.

 

І всякі міглі-прищіпки,

І купу неясною проводки.

Папірці з діагнозом дивним

Що їх ти зрозумієш фіг без горілки.

І навіть, про страшно подумати,

Твої оптима-прогнози.

Якими і психіатр

Себе б довів до психозу.

 

Але якщо ще раз уколешь

Ти мені тіамін з нікотінкой,

Те звір хом’ячок, прокинувшись,

Замахає здорової кийком.

 

І бурхливо, ось так, протестуючи

І криками повітря струсив,

Втечу: з еластичним посудиною

Мене ти наздоженеш чи …

Неодноразово в ЖЖ доводилося говорити про дзеркала, приставлених до стін. На мій подив, ніхто зі співрозмовників не сприймав такі дзеркала, не підвішені до стін і ніяк не закріплені – як відомий декораторський прийом, а швидше, як щось тимчасове, частина безладу, “господарі ще не переїхали” і т.п. Насправді таке розташування дзеркал широко застосовується в інтер’єрах, і цьому аспекту присвячена ця добірка фотографій. Справедливості заради треба зауважити, що таке розташування далеко не безпечно, особливо якщо в будинку діти або тварини. За старих часів, коли дзеркала були дорогим предметом розкоші, їх берегли як зіницю ока і, природно, закріплювали в міцних рамах і на стінах. З здешевленням виробництва розбити дзеркало стало не так шкода (про прикмети говорити не будемо). Але не тільки це стало причиною того, що дзеркала “відірвалися” від стін. Скоріше, мабуть, це пішло від практики знімних квартир, де не дозволяють дірявити стіни для розвішування предметів. А оскільки прикрашати і декорувати своє середовище проживання все одно хочеться, то спосіб вільно притуленої до стіни дзеркала міцно увійшов у життя. Почали з малого – невеликих дзеркал на камінах і туалетних столиках, перейшли до великих підлоговим дзеркалам і стали вважати це стильним і модним.

1.

Звичайно, відразу у великій кількості підлогові дзеркала мало де використовуються, хоча кілька дзеркал в ряд виглядають досить ефектно.

2.

3.

Найчастіше дзеркала притуляють до стін в спальнях. Хоча близьке їх розташування до узголів’я особисто мені здається досить ризикованим.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

10.

11.

12.

13.

14.

15.

16.

17.

18.

19.

20.

21.

22.

23.

24.

25.

26.

27. А тут взагалі легше легкого, обходячи ліжко, зачепитися за кут простирадла і полетіти разом з дзеркалом …

28.

29.

30.

31.

32.

33.

34.

35.

36.

37.

38.

39.

40. Ось такі дзеркала на ніжках я ще розумію … Вони хоча б більш стійкі і менше ризику, що прослизнуть по підлозі.

Також вільно стоять дзеркала використовуються в коридорах і прихожих.

41.

42.

43.

44.

45. Тут хоча б консольним столиком засунути, і те …

І, нарешті, таке дзеркало часто стає невід’ємним елементом декору віталень.

46.

47.

48.

49. Сміливі люди ось в цьому нью-йоркському лофт розташували дзеркало на комоді за дверима. Я так і бачу, як з усього маху двері стукається про комод, дзеркало здригається і плавно зісковзує вниз, розбиваючись на друзки об підлогу … )

50.

51.

52. Тут трохи незрозуміло, притулені дзеркало або все-таки підвішене:

53.

54. Т.зв. “Постарене дзеркало”:

55.

56.

57.

58.

59.

60. Тут композиція з дзеркала і картинних рамок. До речі, картинам в такому розташуванні буде присвячена окрема добірка.

61.

62.

63.

64.

65. А тут дзеркало притулені до дзеркальної поверхні:

66.

67.

68.

69.

70.

71.

72.

73.

74.

75.

76.

77.

78.

Якщо не брати до уваги наявність дзеркал, то самі по собі багато інтер’єри в цій збірці знаходжу цікавими і гідними застосування. А які з них виявилися більш цікавими для вас?

Серіал підлості перетворюється на «мило».
Зневажаються мною Караулов всю свою передачу від 7 листопада вивергав душевні екскременти на депутатів від КПРФ, в тому числі, покійного В. Ілюхіна. І не випадково: в цей же день ЗМІ озвучили результати опитувань, які показують, що рейтинг партії влади падає, а рейтинг КПРФ зростає.
Знехтуваного Караулова я викликав на дуель. Замість цього він зателефонував і, представившись співробітником Федерального слідчого комітету, записав мій голос. Зрозуміло, відповіді перекрутив. При цьому оголосив, що дуель відбулася!
Думаю, якби Дантес або Мартинов стріляли в своїх супротивників з-за рогу, жодна пристойна людина не подав би їм руки. А хто сміливіший, плюнув би в обличчя. У сучасній Росії подібні методи не заважають людині вести регулярну програму на федеральному каналі. Можливо, навіть допомагають.
Мабуть, ці «людські відходи» вважають себе чоловіками!
Караул! Підлий боягуз! Завітайте до бар’єра!

PS Нещодавно письменник Михайло Кураєв (не плутати з Андрієм Кураєвим) помітив цікаву закономірність нашого часу: «Безпристрасне спостереження дає масу прикладів того, як змії, ворони, лисиці, а особливо козли і свині, запросто приймають людське обличчя, часом, дуже привабливе. Треба думати, що наші часи чимось особливо привабливі і зручні для діяльності всякої нечисті, а тому, на відміну від колишніх часів, немає зовсім прикладів того, щоб хтось з цих скинувшись свиней, змій і лисиць назад повернувся у своє природне обличчя ».
Владислав Юрійович! Ви ж естет! Ну чому Вам подобаються саме такі тварини?

Легендарний британський всюдихід давно потребує заміни. З одного боку, з точки зору прохідності йому не потрібні ніякі удосконалення, та й класичний дизайн завжди був до смаку джиперам. Але з іншого – відчуття в салоні не давали забути, що ця модель є спадкоємцем військових позашляховиків 40-х років минулого століття. Отже, англійці зважилися на радикальне оновлення.

Формально перед нами концепт-кар, названий DC100, але в традиціях компанії Land Rover створювати серійні моделі, в точності копіюють прототипи (взяти, наприклад, Range Rover Evoque

При цьому машина не виглядає надмірно химерною. Навпаки, вона зберегла фірмову лаконічність. Навіть можна помітити спільні риси з класичним Дефендер: піднесена площину капота, а також дах, який спереду «тонка», а позаду «товста» – це його пізнавані риси.

Ознайомитись з прототипом майбутнього Дефендер ми зможемо через два тижні на Франкфуртському автосалоні, а ось до серійного виробництва ще далеко. Поява новинки заплановано на 2015 рік.